Тетяна Чорнозуб,
кандидат ветеринарних наук,
науковий консультант ТОВ «УКРВЕТ»
Сонографія або ультразвукове сканування — це процес послідовного огляду (сканування) зони «тілесної точки або тілесного простору» за допомогою ультразвуку. Частота коливання ультразвукових хвиль відбувається в межах від 2 до 15 МГц, що дозволяє їм глибоко або поверхнево проникати в ті чи інші структури органів. Завдяки цьому ультразвук широко застосовують у медицині. Діагностична візуалізація базується на реєстрації ультразвукових хвиль, відбитих від поверхонь різних органів, кожен із яких має індивідуальні акустичні властивості.
Джерелом випромінювання та приймачем ультразвукових хвиль є п’єзоелектричний кристал ультразвукового датчика. Він перетворює механічні коливання в електричні імпульси, які далі обробляються процесором і трансформуються в ультразвукову ехограму. Датчики сучасних ультразвукових приладів здатні сприймати дуже слабкі ехосигнали.
Нині в галузі свинарства широко застосовуються різні ультразвукові інноваційні розробки, що дозволяє значно покращувати рівень інтенсифікації ведення даної галузі. Для цього використовуються різноманітні моделі портативних приладів УЗД, які виготовлені різними торговими марками й різняться між собою дизайном, функціями управління, кількістю і видами датчиків, а відповідно, й ціновою політикою.
Наразі при великій кількості асортименту сканерів, які присутні на ринку України, іноді важко визначитися, який сканер обрати для ефективної роботи у своєму господарстві.
Будь-який прилад повинен бути забезпечений таким функціональними спроможностями, які цілком задовольняють вимоги спеціаліста, котрий проводить ультразвукове дослідження. Він у свою чергу, повинен розуміти, з якою метою буде використовувати сканер УЗД та для яких досліджень.
Тому сьогодні коротко зупинимося на розгляді портативних ультразвукових приладів, які використовуються для свинарства.
Тож, при виборі ультразвукового приладу на які основні моменти слід звертати увагу?
Перше, це вибір датчика (трансдуктора), що має особливе значення під час дослідження та є невід’ємною складовою сканера. Ультразвукові прилади для свинарства можуть бути укомплектовані різними типами датчиків. Обираючи прилад УЗД з тим чи іншим датчиком, потрібно розуміти для яких досліджень ми плануємо його застосовувати, тобто які органи або зони плануємо досліджувати. Відповідно потрібно знати технічні особливості та спроможності того чи іншого датчика.
Залежно від поставлених задач, використовуються різні типи датчиків: лінійні, секторні та конвексні. Від типу датчика та їх кількостю залежить якість ехозображення і, відповідно, вартість приладу.
За частотою УЗ-коливань різні типи датчиків поділяються на низькочастотні (до 2 МГц), середньочастотні (2–5 МГц), високочастотні (більше 5 МГц) та мультичастотні (5–15 МГц). Від частоти УЗ-коливань залежить проникність ультразвуку на різні глибини тіла тварини. Наприклад, при частоті 2,5 МГц — проникна здатність ультразвукової хвилі складає до 25 см, при 3,5 МГц до 20 см, при 5,0 МГц — до 12 см а при 7,5 МГц — лише до 6–7 см і т.д. Це потрібно враховувати, оскільки вдало підібраний датчик з відповідною частотою коливань суттєво впливає на об’єктивність показників та подальшу інтерпретацію даних досліджуваних органів. Водночас під час дослідження потрібно пам᾽ятати, що різні біологічні структури мають різну єхогенність. Рідкі структури (кров, лімфа, сеча, ембріональна рідина, трансудат, ексудат тощо) поглинають ультразвук, тобто є ехонегативними, й на екрані монітору сканера візуалізуються темним кольором. А щільні структури (м’язи, хрящі, кістки), навпаки, інтенсивно відбивають ультразвук, а тому є ехопозитивними й візуалізуються світло-сірим або насичено білим кольором.
Наразі для свинарства ультразвукові сканери комплектуються переважно одним із двох типів датчиків — механічним секторним або електронним конвексним.
Використання механічного секторного датчика дозволяє візуалізувати внутрішні органи на значній глибині при широкому куті огляду й невеликій площі контакту поверхні датчика зі шкірою тіла тварини та легко маневрувати під час дослідження. Також перевагою механічного секторного датчика є його невисока вартість, порівняно з електронними — конвексним та лінійним.
Застосування електронного конвексного або лінійного датчика, порівняно з механічним секторним, дозволяє отримувати більш якісне ехозображення. Всі конвесні та лінійні датчики мультичастотні, тобто мають спроможність генерувати низьку і високу частоту ультразвукових коливань, що забезпечує більше можливостей для використання через високу здатність огляду ближнього поля. Цей тип датчиків є більш стійким до механічних пошкоджень. Проте вони відрізняються більш високою ціновою політикою.
Друге — спосіб фіксації приладу. Під час носіння останній може кріпитися на тілі технолога або утримувати його просто в руці.
Для надійної фіксації портативних приладів компанії-виробники намагаються комплектувати сканери різними пристосуваннями — чохлами, ременями, сумками, які можуть кріпитися на шиї, плечах, в ділянці грудей або поясу, зап’ястку руки тощо. Але технологу-операціоністу потрібно враховувати, що за будь-якого кріплення приладу на його тілі, монітор сканера повинен розташовуватися в такому положенні, щоб дисплей екрану мав однакову відстань від очей оператора для якісного перегляду ехозображення. При фіксації сканера УЗД на передпліччі лівої руки його датчик утримується в правій руці. Перевагою такої фіксації є те, що дисплей сканера розташовується на зручній дистанції від очей, а за допомогою руху лівої руки можна обрати зручний кут огляду. Недоліком цього способу є те, що рука, яка фіксує монітор не може бути задіяна в інших маніпуляціях, тобто відсутня можливість натискання на функціональні кнопки приладу для змін будь-яких налаштувань у процесі роботи.
При кріпленні сканера в ділянці грудей за допомогою нашийного ременя ліва рука повністю вільна для будь-яких маніпуляцій, таким чином можна управляти сканером, зберігати зображення або робити записи. Дисплей сканера зручно розташований відносно очей оператора. Недоліком є лише те, що доводиться увесь час нахиляти голову під час діагностики.
Кріплення сканера на поясі або в окремій сумці також передбачає можливість «вільних рук» під час дослідження. При цьому дисплей (монітор) приладу повинен бути достатніх розмірів, щоб добре можна було проглядати ехозображення й розрізняти структури з більшої відстані від очей.
При фіксації сканера ременями на тілі або на шиї, технолог буде змушений носити (переміщати) прилад при собі, здійснюючи при цьому активні дії та маніпуляції. Саме такі обставини змушують виробників ретельно продумувати дизайн моделей сканерів для свинарства, що робить їх ще більш портативними та зручними у практичному застосуванні.
Враховуючи всі «за і проти», деякі виробники запровадили виробництво портативних сканерів з фіксацію приладу на кисті оператора — «манжетне кріплення» за допомогою спеціальної рукавички з липкою манжеткою. При цьому за допомогою рухів руки або корпусу тулуба людини можна обирати зручний кут нахилу сканера для найкращого управління та «читання картини» з подальшою інтерпретацією отриманого ехозображення на моніторі.
Третє — обирати прилад потрібно за зручністю функціонального керування його клавіатурою. Функціональне управління сканером повинне бути таким, щоб можна було швидко здійснювати перехід із однієї функції до іншої, швидко змінювати налаштування (вибір функцій частоти датчика, глибини сканування, посилення діапазону тощо).
Четверте — вага приладу, оскільки в умовах виробництва, зокрема в цехах відтворення свиней, де проводиться діагностика вагітності у значної кількості свинопоголів’я. Іноді вага сканера має вирішальне значення, особливо коли дану маніпуляцію виконує жінка. В таких умовах сканер доводиться увесь час під час роботи утримувати в руці або на тілі. Враховуючи таке навантаження, зазвичай технологи віддають перевагу приладам, які мають малі габарити та незначну вагу (від 0,5 до 1 кг), тобто портативним ультразвуковим приладам або кишеньковим детекторам вагітності.
Сьогодні технологи свинокомплексів переважно застосовують портативні сканери MSU1, MSU2S та MSU3 (від китайського виробника торгової марки KAIXIN) (рис. 1–3) офіційним дистриб’ютором якого в Україні є ТОВ «УКРВЕТ».
Завдяки своїй портативності (компактності), функціональній спроможності (високій якості зображення, швидкості вибору необхідних параметрів для проведення дослідження) та доступній ціновій політиці дане обладнання набуло популярності не тільки на ринку Сполучених Штатів Америки, Європи але й в Україні.
Зручне наручне, манжетне кріплення приладів MSU1, MSU2S, MSU3 (рис. 1–3) для свиней дозволяє широко застосовувати їх в практичних умовах будь-якого господарства із різними методами утримання свиноматок (індивідуальним чи груповим).
Дисплей даних приладів має достатній розмір 112×95 мм (Ш×В) з діагоналлю 145 мм, завдяки чому чітко візуалізується зображення, яке можна розглядати з достатньої відстані від очей оператора незалежно від інтенсивності освітлення в приміщенні. Корпус приладу герметичний та вологонепроникний, що забезпечує стабільність його роботи у тваринницьких приміщеннях в умовах агресивного середовища — високої або низької температури повітря та вологості.
Ультразвукові сканери для проведення УЗД у свинарстві (ТМ KAIXIN)
 |
 |
 |
| Рис. 1. Сканер для проведення УЗД MSU1 із секторним механічним датчиком | Рис. 2. Сканер для проведення УЗД MSU2S із секторним механічним датчиком | Рис. 3. Сканер для проведення УЗД MSU3 із секторним механічним датчиком |
Датчики (трансдуктори) до сканерів для проведення УЗД у свинарстві
 |
 |
 |
| Рис. 4. Механічний секторний датчик | Рис. 5. Електронний конвексний датчик | Рис.6. Електронний лінійний датчик |
За допомогою сканерів з комплектацією електронним лінійним датчиком можна вимірювати товщину шпику у свиней, що робить сканер універсальним (рис. 6). Це широкополосий (18 мм), низькочастотний датчик (3,5 МГц) з довжиною скануючої поверхні — 170 мм. Його застосування дозволяє проводити систематичний аналіз селекційних показників, наприклад, м’ясних та відгодівельні якостей свиней.
Визначення проводиться шляхом прижиттєвої оцінки товщини шпику у різних фенотипів та вікових груп свиней. Товщина шпику вимірюється у кількох точках: за лопатками на рівні 6–7 грудних хребців, на попереку — над рівнем останнього ребра та на крижах над рівнем останнього поперекового хребця.
Інтенсивність відображення ультразвукових хвиль від м’яких тканин у місцях дослідження відбувається при проходженні усіх шарів підшкірного шпику. При цьому час між моментом послання та поверненням ультразвукового сигналу складає величину товщини шпику у певному місці визначення.
Завдяки ідеально продуманому дизайну, компактності приладів, зручності та практичності застосування, наявності кількох варіантів фіксації на тілі технолога, а також можливості встановлення в стаціонарних умовах й застосування для всіх видів тварин робить даний сканер незамінним і надійним помічником усіх ветеринарних спеціалістів та фермерів.
При зверненні до ТОВ «УКРВЕТ» наші фахівці та консультанти допоможуть не тільки вдало підібрати прилад для проведення ультразвукової діагностики з урахуванням потреб та вимог господарства але й провести навчання спеціалістів Вашого підприємства.
